Проаналізовано взаємовідносини в агроекосистемах мікро- організмів-антагоністів та фітопатогенів, що є важливим фактором регулювання поширення хвороб рослин. Серед досліджених у даний час особливо важливими антагоністами aфіто- патогенних бактерій і грибів у агроценозах є представники родів Pseudomonas, Bacillus, Trichoderma, Chaetomium та деякі інші мікроорганізми. Ряд досліджених штамів-антагоністів є основою чи перспективними для виготовлення мікробних препаратів для контролю фітопатогенів у агроекосистемах і підвищення врожайності рослин.
Перспективними мікробними агентами захисту рослин від фітопатогенів є бактерії роду Pseudomonas [36, 43, 52, 59]. Флуоресцентні псевдомонади здатні пригнічувати розвиток грибів роду Fusarium,що є збудником вилту (в’янення) рослин [66]. Показано, що бактерії Pseudomonasaureofaciens і Pputidaхарактеризуються високою антагоністичною активністю проти збудників септоріозу, а також фузаріозу колосу пшениці [36]. Інший штам цих бактерій, Pseudomonasaureofaciens 51, рекомендовано для передпосівної обробки насіння пшениці проти її ураження твердою сажкою та кореневими гнилями. Крім того, цей штам відрізняється рістстимулювальною дією.
З ризосфери рослин банану ізольовано штам Paeruginosa, який пригнічував розвиток ряду видів грибів, що викликали в’янення (вилт) та некроз кореня банану. Крім того, цей штам продукував індолілоцтову кислоту, сидерофори і виявляв фосфатазну активність [44].
Для захисту зернобобових культур від фітопатогенів запропоновано застосовувати бактерію PaurantiacaS-1. Було показано, що цей штам активно пригнічував ріст фітопатогенів- збудників антракнозу сої і люпину (Colletotrichum lupini), фузаріозу (Fusarium sp.),сірої гнилі (Botrytis cinerea),бактеріальної плямистості (Pseudomonassyringae). Фітозахисний ефект цього штаму проти антракнозу і фузаріозу люпину складав 90-100 %, сірої гнилі – 60 %, бактеріозу сої – 63 % [14, 18]. Бактерії роду Pseudomonas є перспективними для створення мікробних препаратів з метою їх застосування для біоконтролю збудника фітофторозу картоплі, яким є ооміцет Phytophtorainfestans (Mont) [13].
Значно кращий ефект досягається при сумісному застосуванні двох штамів псевдомонад, а також їх комбінацій з іншими мікроорганізмами. З цією метою запропоновано препарат комплексної дії на основі Pseudomonasaureofaciens УКМ В-111 та Pseudomonasaureofaciens УКМ В-306, названий Гаупсином [43]. Штами, що є основою Гаупсину, характеризуються значною антагоністичною активністю, зумовленою синтезомантибіотиків-похідних феназину. До того ж, штам В-111 виявляє високу антифунгальну активність до збудників кореневих гнилей, борошнистої роси зернових, фітофтори на картоплі та томатах, а штам В-306 характеризується високою ентомоцидною активністю і помітно пригнічує розвиток яблуневої та сливової плодожерки і колорадського жука. Його застосування підвищувало врожайність рослин на 14-70 % [43].