Наведено результати дослідження економічної та біоенергетичної ефективності застосування органічного ферментованого добрива та мікробіологічного препарату Азотер при вирощуванні капусти білоголової. Встановлено, що найбільш доцільним як в економічному, так і енергетичному аспекті було застосування 5 т/га ферментованого добрива в комплексі з мікробіологічним препаратом, при цьому рівень рентабельності становив 51,0%, а коефіцієнт біоенергетичної ефективності – 4,51 одиниці.
Ключові слова: органічне ферментоване добриво, мікробіологічний препарат, рівень рентабельності, коефіцієнт біоенергетичної ефективності.
Постановка проблеми. Основними критеріями для визначення доцільності впровадження у виробництво агроприйому чи агротехнології в цілому є їх економічна та біоенергетична ефективність. У сучасних складних економічних умовах обґрунтування раціонального ведення сільського господарства необхідно розглядати, як одну з найважливіших умов збільшення виробництва продукції [1]. Особливої актуальності набуває питання ефективності виробництва овочевої продукції, в тому числі й капусти білоголової. Капуста є цінним продуктом дієтичного харчування, адже при порівняно низькій енергетичній цінності (117 кДж/100 г), її смакові та поживні якості дуже високі. Тому важливим є питання забезпечення обсягів виробництва капусти білоголової, відповідно до потреб споживачів (30 кг/рік) [2].
Разом із тим, висока зацікавленість світової та вітчизняної спільноти екологічно безпечними продуктами харчування, зумовлює необхідність впровадження відповідних технологій вирощування овочевих культур. Пріоритетна роль у таких технологіях належить мікробіологічним препаратам та органічним добривам, що виготовлені на основі ферментації місцевих сировинних ресурсів, особливо зважаючи на обмеженість виробництва традиційних їх видів.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. У науковій літературі наразі наявно багато досліджень, що підтверджують ефективність, особливо в економічному аспекті, застосування мікробіологічних препаратів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур. Доведено, що додаткові витрати, пов’язані з використанням біопрепаратів, багаторазово окупаються приростом вартості врожаю. Так, зокрема, використання препаратів фосфатмобілізувальної та антифунгальної дії, при вирощуванні капусти ранньої забезпечує зниження собівартості продукції на 0,84 грн/ц, підвищення чистого прибутку на 1254,7 грн/га, а рівня рентабельності – на 27,0% [3].
Економічно доцільним та енергетично ефективним є застосування й органічних ферментованих добрив. Дослідженнями О. Й. Дидів [4] встановлено, що за внесення 8–10 т/га органічного добрива, одержаного методом біологічної ферментації гною, курячого посліду, торфу, тирси та інших органічних відходів, рівень рентабельності становить 123,0–128,0%. Окупність додаткових витрат за внесення 15 т/га ферментованого добрива, основними складовими якого є курячий послід та мул ставків, протягом ланки сівозміни картопля – овес – люпин складає 1,52 грн/грн, а коефіцієнт енергетичної ефективності, порівняно з неудобреним контролем, зростає у 1,4 раза [5].
Прикріплений документ:
efektivnist-mikrobiologicnogo-preparatu-v-tehnologii-virosuvanna-kapusti-bilogolovoi