Як «Родючість-агро» радить працювати з насінням бульби, щоб отримати хороший та екологічно чистий врожай Зовсім скоро городники-любителі відкриють посівний календар і почнуть вивчати сприятливі та несприятливі дні для садіння бульби. І коли врожай не вдасться, обов’язково в кінці літа чи на початку осені візьмуться згадувати, чи не проґавили ті «золоті» дні, якою була весняна погода і чи не замало «хімії» у землю влили. Крупні фермерські господарства посівних календарів не дотримуються й, навіть попри примхи природи, врожаї отримують гарні. Як? Свої «картопляні» секрети видає керівник сільськогосподарського товариства «Родючість-агро» Володимир Шегедин. Зауважуючи, один з головних – це внесення біодобрив словацької фірми Azoter.
Робота починається з аналізу грунту
Перший крок до отримання якісного та високого врожаю картоплі при найменших витратах – аналіз ґрунту. На цьому наголошує Володимир Йосипович. Він дає поради з погляду фахового вирощування бульби. А професіонал не затрачає зайвих коштів.
– Аналіз не є дорогим, і його можуть дозволити собі зробити одноосібники. Чому це важливо, що дає аналіз ґрунту? По-перше, він покаже вміст поживних речовин – фосфору, азоту та калію. Скільки є цих елементів, скільки бракує. А різниця в ґрунтах буває навіть у межах одного населеного пункту, й далеко не всі поля підходять під вирощування картоплі. Простий селянин, знаючи чи не знаючи свою землю, дає, як правило, нітроамофоску. А грамотний агроном на основі аналізу ґрунту та планового врожаю зробить правильний розрахунок, скільки фосфору, азоту і калію слід у землю додати. При купівлі у нас насіння від 20 кг ми даємо картоплярам безкоштовні консультації. Також аналіз визначає рH (кислотність) ґрунту. Картопля любить слабо-кислі ґрунти. Ідеально – від 5,5 до 6,5 рH. Зменшити кислотність можна штучно, але все це вплине на кінцеву собівартість бульби, бо вимагатиме додаткових витрат. Тож при можливості слід цю землю віддати під інші сільськогосподарські культури, а під картопельку відвести другу ділянку. Карантинні шкідники Перешкодою до вирощування бараболі є й карантинні шкідники, зокрема нематода. Якщо в землі завелася ця напасть, прибутку не чекайте. Картопля з «карантинних» полів не матиме ні врожаю, ні товарного вигляду. У світі, коли виявляють нематоду, забороняють садити картоплю взагалі. А в нас зараженими є цілі регіони, а від вирощування там бульб ніхто не відмовляється… Чи розумно це? Якщо цей шкідник не псує інші культури, а на полях можна успішно вирощувати пшеницю, жито чи ще щось інше й мати від того зиск. Аналіз ґрунту на шкідники теж недорогий, але він врятує вас від небажаних витрат в майбутньому. Пелюшка – «природний раундап» Хороший господар поле під картоплю готує з осені. Ще з літа на ньому сіють сидерати – пелюшку, вику чи гірчицю. Пелюшку, яка вкриває землю, наче пеленою, в народі ще називають «природним раундапом». Вона знищує всі бур’яни під собою, збагачує поле азотом, дає пухкий ґрунт, зберігає вологу. Восени сидерати придисковують, аби отримати від них максимум користі. Тоді на весну земля стає, наче пух, а це, як і калій, дуже любить картопелька. Вибір насіння Якісне насіння – один з китів, на яких базується картоплярство. – Ми у своєму господарстві робимо ставку на пізні сорти, – розповідає Володимир Йосипович. – Так, їх треба довше доглядати, краще годувати. Але й віддачу дадуть відповідну. Ранньостиглі раніше формують урожай, але гірше зберігаються, мають нижчу врожайність. А пізньостиглі «щедріші», гарно зимують, не втрачають вагу й зберігають хороші смакові якості. Хоча сьогодні пропонуємо для вирощування 50 сортів бульб різної селекції – і вітчизняної, і зарубіжної – й можемо задовольнити будь-якого покупця. Бо хтось хоче ранню, хтось – середню, хтось – пізню, а комусь треба одночасно різні по стиглості сорти. І тут агрономи СГТзОВ «Родючість-агро» дадуть професійну консультацію. Українські сорти мають кращі смакові якості, закордонні – товарний вигляд. А ще бульба різниться за кольором і величиною картоплин. Скажімо, крупнобульбові мають давати по кілька 250-300 грамових плодів під корчем. Але коли за ними неправильно доглядати, то картоплини «вигодуються» значно більші. А це вже «некондиційний» товар. Тож «крупну» бульбу слід густіше садити на ділянці, на врожайності це не позначиться. А ще спеціалісти «Родючості» підкажуть, яка бараболя краще смакує вареною, а яка – смаженою. Це вже вищий пілотаж!
Протруйники купуйте у відомих дилерів
Щоб врятувати майбутній врожай від шкідників, обов’язково обробляти насіння спеціальними препаратами. На жаль, сьогодні на ринку є чимало низькосортної продукції. Обробивши таким засобом картоплю, можна взагалі втратити врожай: «хімія» знищить насіннєвий матеріал. Тож треба бути обачним. Володимир Шегедин радить купувати протруйники у перевірених часом дилерів: це найкраща гарантія якості.
– Обробили насіння від шкідників та від хвороб? Робимо із землі пух – проводимо суцільне фрезування. При посадці картоплі одночасно в ґрунт даємо добрива. Про це поговоримо окремо. Через 10-14 днів, перед сходами, нагортаємо гребені, а через два-три дні, коли грунт осяде, вносимо гербіциди, щоб убити бур’яни. Коли картопля зійде на 10-15 сантиметрів, починаємо робити першу обробку фунгіцидами – від хвороб. На насіннєвих ділянках – шість-сім разів, тут має бути щільніший захист, на товарних, продукція з якої йде у продаж, три-чотири рази з періодичністю тиждень-два, залежно від погоди. Робити це слід вранці або ввечері у гарну безвітряну погоду, щоб рослина гарно увібрала і щоб людина не отруїлася, – пояснює Володимир Йосипович.
– Коли краще садити картоплю? – запитую.
– Це, звісно, залежить від сорту та погоди. Але як дуже пізно, скажімо, у третій декаді квітня, то однозначно підуть втрати врожаю. Тепер спекотні літа, а картопля дуже вологолюбна рослина. Якщо надто пізня посадка, їй не вистачить вологи з ґрунту. А холоду бульба не боїться. Головне – при посадці насіння обробити, бо є ризик, що у холодному вологому ґрунті можуть чіплятися шкідники. Біодобрива: економічно й екологічно Отож, про добрива. Їх слід вносити, коли прорахована технологічна карта – щоб знати, чого та скільки потрібно в землю дати. На жаль, зовсім без хімікатів обійтися сьогодні не можна. Але якщо постає вибір, узяти біопрепарат чи аналогічний хімічний, ми обов’язково візьмемо Azoter. Тому що буде перевага і в екологічності продукції, і в економічності, і при зберіганні – картопля насичується не нітратами, а природнім азотом, – зауважує Володимир Шегедин.
Співпраця їхнього господарства з компанією «Азотер Україна» розпочалася кілька літ тому. Тож про плюси біодобрив керівник «Родючості-агро» може розповідати багато. – Ми працюємо з фірмою «Азотер Україна» три роки. Це дозволило суттєво зменшити дозу хімічних добрив: за витратами маємо солідну економію, а в результаті отримуємо більший врожай. Й екологічно чистіший! Ці добрива розроблені на основі ґрунтових бактерій. Мікроорганізми витягують азот з повітря під час свого життєвого циклу, а коли відмирають – віддають його городині. А ще Azoter переводить ті елементи з ґрунту, що слабо засвоюються або не засвоюються, у форму, яку легко поглинають рослини. Отримуємо подвійний результат! Бо, крім того, що Azoter сам продукує добрива, то ще допомагає тим елементам, які є в землі, краще засвоюватися.
– А ще я сам переконався, що Azoter стимулює картоплю під корчем зав’язувати більшу кількість бульб, – радіє Володимир Йосипович.
Оскільки це біодобриво, то важливо його внести в ґрунт так, щоб на нього не падали прямі сонячні промені. У «Родючості-агро» роблять це двома способами: якщо весна тепла, то відразу перед посадкою, а як пізня – перед нагортанням гребенів. Усього один раз. І переконують: ефективність препарату Azoter найкраща.
Економія до 3000 гривень на гектарі
Цікавлюсь у директора фірми «Азотер Україна» Віктора Матрунчика, звідки така магія? Адже їхня продукція, як свідчать агрономи з різних областей України, дозволяє економити від 800 до 3000 гривень на гектар і за рахунок зменшення обсягів внесення мінеральних та органічних добрив, фунгіцидів без зниження врожайності. Віктор Феодосійович усміхається. Каже, маг – сама природа.
– Мікроорганізми, які надають рослинам азот та фосфор, можна порівняти з мікрозаводом, що накопичує в ґрунті ці поживні речовини. Тут абсолютно природний процес. Особливість – продуктивність бактерій та їх кількість, адже в біопрепаратах «Azoter» запатентовані одні з найефективніших штамів, які є в природі, – розповідає Віктор Феодосійович. – Наші біодобрива рекомендовані та погоджені у Європейському Союзі для органічного землеробства. Біопрепарати серії «Azoter» діють одночасно як добрива та регулятори росту, а також володіють фунгіцидними властивостями, тому аграрії отримають тут ще одну додаткову економію – на засобах захисту рослин від хвороб. Адже в комплекс входить біофунгіцид – Trichoderma Harsianum. Особливістю препарату є низькі норми витрат (1 літр на 10 соток) та невисока вартість. Якщо раніше ми Azoter продавали лише оптовими партіями для великих господарств, то сьогодні, на вимогу одноосібників та дачників, в продажу є літрові ємності, які можна замовити через відділення «Укрпошти». Хто вже хоч раз застосовував ці біодобрива, знає їм ціну. Azoter, окрім усього перерахованого, поліпшує структуру та стан ґрунту, сприяє збільшенню кореневої системи рослин (вони легше витримують посуху й краще вбирають усі корисні речовини із землі), підвищує стійкість до хвороб та врожайність, сприяє відтворенню гумусу. Головне, при цьому він абсолютно безпечний для навколишнього середовища. Адже земля давно втомилася від хімікатів. До речі, добрива Azoter підходять для різних культур. З ним гарні врожаї дають зернові, томати, перець, морква, сонях, баштанні…
А в тандемі з насінням картоплі від СГТзОВ «Родючість-агро» найкраще родить «другий хліб». Переконатись у професійності цих виробників сьогодні може кожен.
Наталія КРАВЧУК, Волинська область