Тотальна хімізація сільськогосподарського виробництва, масове застосування синтетичних мінеральних добрив, інтенсивні агротехнології спричинили руйнування родючого шару ґрунту і найціннішої його складової – гумусу, погіршення умов життєдіяльності, зменшення чисельності корисних ґрунтових організмів. Внаслідок цього родючість земель істотно знизилась, а затрати на виробництво продукції щораз зростають. До того ж, якість продуктів харчування погіршується через вміст отрутохімікатів, нітратів, генетично модифікованих організмів. Перед людством виникла проблема подальшого шляху розвитку землеробства, пошуку альтернативних шляхів підтримки його високої продуктивності й екологічної безпеки. Одним з таких напрямків розвитку є створення спеціальних сировинних зон, основаних на принципах органічного землеробства.
В основі органічного землеробства лежить не просто відмова від хімізації виробництва, а прагнення створити таку систему вирощування сільськогосподарських культур, яка б забезпечила їхню стійкість до всіх несприятливих умов. Насамперед, це створення «живого» ґрунту, який є запорукою забезпечення збалансованого живлення рослин. Тому, на сьогоднішній день виникла необхідність застосування екологічно безпечних систем удобрення, які б запобігали виснаженню ґрунтів, сприяли підвищенню їх агрохімічних показників, активізували мікробіологічну активність, і водночас забезпечували зростання врожайності сільськогосподарських культур та покращення їх якості.
З огляду на це, вивчення ефективності нових видів ферментованих органічних добрив та мікробіологічних препаратів ґрунтової дії є актуальним.
Прикріплений документ: