Coniothyrium minitans ліки проти Склеротинії / Sclerotinia sclerotiorum

Sclerotinia sclerotiorum все частіше ставить під загрозу сільськогосподарські культури. Що викликає це і як з цим боротися ?

Sclerotinia sclerotiorum, також відомий як біла цвіль, є одним із захворювань, які з кожним роком все більше і більше загрожують сільськогосподарським культурам.  Дія грибка Sclerotinia sclerotiorum  розповсюджується , як на польові культури так і на овочі. Чи можемо ми якимось чином перешкодити йому, та разом з тим знизити ризик для врожаю , що несе у собі Sclerotinia sclerotiorum?
                                     Sclerotinia sclerotiorum заражає до 360 видів рослин.

        Це захворювання є великою проблемою, особливо для капустяних культур (ріпак, капуста, цвітна капуста, брокколі), коренеплодів (картопля, морква, петрушка, селера корінь), для посівів салату, помідорів, перцю, соняшника, сої та бобових.  Гриб також вражає і тютюн. Слід мати на увазі, що Sclerotinia sclerotiorum вражає рослини на всіх стадіях розвитку, починаючи від сходів зрілих рослин і закінчуючи фазою зберігання (тут найбільший ризик є для хрестоцвітих овочів, коренеплодів, картоплі).

       Яким культурам  загрожує Sclerotinia sclerotiorum?

Sclerotinia sclerotiorum є  дуже важко контрольоване захворювання, особливо в польових культур, в зв’язку з тим, що джерелом інфекції є ґрунтовий  патоген. Одна з основних загроз для культур є однією з форм ґрунтового життя  – склероції, які є грибами (міцелій сферичної або видовжені темної форми) (фото 1).  Вони дуже стійкі, і навіть після того, як покриті шаром ґрунту товщиною в кілька сантиметрів  – вони активні і зберігають здатність інфікувати кореневу систему рослин. Важливо відзначити, що склероції в ґрунті зберігають життєздатність до 15 років!  Крім того, поріг ураження  в наших кліматичних умовах дуже малий – всього 1-2 склероції  на поверхні 1 м²  є серйозною загрозою для росту і врожайності ріпаку.

Фото 1. Склероція

Склероції в стовбурі ріпаку.

Sclerotinia sclerotiorum можуть заражати рослини в 2 способами:
1. В весняний період, в умовах високої вологості і при температурі вище 10-12 ° C  заражає  кореневу систему рослин-господарів, в даному випадку, через розповсюдження грибів в ґрунті;
2. В поверхневому шарі ґрунту склеротинія у  формі апотецій, т.з. блюдець , утворюючи свого роду плід  гриба, що росте над поверхнею ґрунту (Фот. 2),  що вивільняються летючими спорами з цього мішечка, в подальшому вони  є джерелом інфекції наземних частин рослин (Фот. 3).

Фот.2 Апотеція склеротинії

Розвитку білої плісняви(гнилі) сприяє висока вологість , часті дощі і щільний посів рослин,  що погіршує провітрювання ріпакового поля.  На жаль, часто агрономи помічають появу гнилі в ріпаку після збору врожаю, коли стерня вже  помітно біла , а пошкоджені стебла заповнені склероціями (Фот. 4), аналогічно при зберіганні овочів, коли можемо побачити пошкодження плоду(Фот. 5).   У той же час , суцвіття ріпаку заражені цим патогеном  більш схильні  до враження альтернарією, циліндроспоріозом та сірою гниллю.

Фот.4. Заражені стебла ріпаку виявлені на полі після збору врожаю

Фот.5.  Біла гниль на моркві при збереженні

Що впливає на швидкий розвиток стеблової  гнилі?

Як ми боремося з гниллю?

На жаль сьогодні основним способом боротьби з гниллю є авральне використання синтетичних фунгіцидів. Однак, майте на увазі, що їх ефективність залежить від дати здійснення процедур, погодних умов і руху активної речовини в рослині.
При вирощуванні ріпаку захист від Sclerotinia sclerotiorum в основному базується на використанні фунгіцидів у фазі опадання перших пелюсток з цвіту ріпаку, що зменшує зараження патогенами стручків.  Одна з основних проблем в захисті стручка є вибір терміну фунгіцидної обробки. Оскільки період цвітіння ріпаку є відносно довгим (3-5 тижні), тоді як ефект фунгіцидів триазолових і стробуліну,  що широко використовується в захисті ріпаку, як правило, не перевищує трьох тижнів. Фунгіциди,  якщо застосовуються надто пізно, не можуть забезпечити повне знищення  патогену в рослині, так як вони мають  обмежений  вплив, а ті що застосовуються дуже рано, не можуть захистити рослину в кінці цвітіння. Крім того, основним недоліком хімічних речовин є те, що вони тільки впливають на ріст міцелію Sclerotinia sclerotiorum, який, на жаль, не усуває вже присутні склероції в грунті.

Біла цвіль в стручках ріпаку.

Ворог нашого ворога є нашим союзником
США провели дослідження з біології білої гнилі , які виявили, що грунтовий  гриб Coniothyrium minitans є тим, що паразитує на Sclerotinia sclerotiorum і викликає її захворювання.  Присутність паразита  C. minitans на склероціях також документально підтверджено в ході багатьох досліджень в Європі.
Використання  природного паразита S. sclerotiorum, по принципу :  ворог нашого ворога – наш союзник протягом багатьох десятиліть привертає значний інтерес хімічних компаній, орієнтованих на можливості використання C. minitans , як біофунгіциду. Проте, до цього часу практичне використання природного процесу знищення склероцій , як в грунті, так і в сховищах не є поширеним явищем. Існує значна недовіра до біологічних засобів захисту рослин, в першу чергу через звичку агрономів до використання синтетичних пестицидів , які мають моментальну дію.
Слід зазначити, що біологічні препарати, що використовують Coniothyrium minitans  характеризується кількома особливостями, які дають їм перевагу перед синтетичними фунгіцидами  (див таб. 1).

Крім того біопрепарат Азотер СЦ®  додатково містить азотофіксуючі та фосфоромобілізуючі бактерії у кількостях , що дозволяють отримати рослині протягом вегетативного періоду до 120 кг Азоту та перевести з важкодоступних форм в легкодоступні  до 60 кг Фосфору в діючій речовині, відповідно зменшити витрати на мінеральні добрива,  або значно збільшити врожай при органічному землеробстві.

     Як Coniothyrium minitans бореться з Sclerotinia sclerotiorum?

Дію паразита Coniothyrium minitans на склероціях  Sclerotinia sclerotiorum пов’язана з ферментативною деградацією  стінок склероцій  і міцелію, а також використанням органічного господаря, як джерела поживних речовин для його розвитку. У той же час Coniothyrium minitans має здатність розкладати токсичну для рослин щавлеву кислоту, отриману від грибів Sclerotinia тканинами рослини під час зараження. Також виділяються макроліди,  що зупиняють розвиток міцелію та відбувається інгібування патогена, що обмежує його здатність інфікувати рослини. Тобто при взаємодії ґрунт-рослина-мікроорганізм,  відбувається  природний механізм  придушення фітопатогену  Sclerotinia sclerotiorum, відбувається антібіоз – інгібування патогена  антигрибковим компонентом.

Одним з біологічних препаратів з Coniothyrium minitans  є  Азотер СЦ^®.

Варто підкреслити унікальну селективність Coniothyrium minitans по відношенню до склероцій грибів роду Sclerotinia, що практично робить неможливим розвиток гнилі  в таких  ґрунтових умовах. На відміну від хімічних речовин, що використовуються для боротьби з гниллю Coniothyrium minitans  проявляє тривалий ефект, усуваючи склероціїі і міцелій з грунту і зібраного врожаю при зберіганні. Крім того, до цих пір не було виявлено ніяких форм стеблової гнилі стійких до паразитизму Coniothyrium minitans.
На закінчення можна сказати, що результатом розвитку гіф  C. minitans в склеротиніях є їх розклад – в той же час завдяки цьому  паразит має можливість розвиватися. Тому можна зробити висновок, що розвиток C. minitans цілком залежить від паразитування на грибах білої гнилі, оскільки С. minitans розпізнає хімічні сигнали від «поживи»  і “шукає” його в ґрунті. Таким чином, введені в грунт паразити які заражають Sclerotinia sclerotiorum забезпечують значне зниження інфекційного потенціалу під час вегетації рослин, а також зменшує ризик захворювання наступних культур по сівозміні і посівів того ж виду в майбутньому.  В результаті застосування препаратів, що містять C. Minitans ,що  розпорошуються на грунт безпосередньо перед посівом і після збирання врожаю, спостерігаються вражені паралічем склероції  в поверхневому шарі грунту , на кореневій поверхні і в середині стебла рослин.

Застосування препаратів з Coniothyrium minitans

у.

Препарати з грибом  Coniothyrium minitans можуть бути успішно використані при вирощуванні  як ріпаку так і  інших сільськогосподарських рослин, які зазнали враження Sclerotinia sclerotiorum  для знищення склероцій в грунті. Цей метод також може бути використаний на грунтах сильно заражених Sclerotinia sclerotiorum.
Однак слід зазначити, що використання біофунгіцидів є профілактичним  заходом, їх потрібно вносити  до планованого посіву через оприскувач, а потім неглибоко (10-15 см)заробити в грунт, щоб забезпечити пропорційний розподіл поширення (Ооспор) C. minitans в поверхневому шарі грунту ( див. Мал.1).  Крім того, можна використовувати  розпилення після збирання врожаю рослинних рештків сильно інвазованих Sclerotinia sclerotiorum, що в значній мірі обмежує можливість виживання великої кількості склероції в грунті (див.Мал. 2). Крім того,  щоб зменшити враження  врожаю коренеплодів та капустяних  під час зберігання, можливе нанесення спрею , що містить Coniothyrium minitans , на зібраний урожай відразу ж після збору.

Мал. 1. Застосування біологічних препаратів з C. Minitans перед посівом

Мал. 2. Застосування біологічних препаратів з C. minitans після збору врожаю.

Дослідження показують, що ефективність цього виду препарату вже помітна при використанні в дозі 1-2 кг / га безпосередньо перед посівом ріпаку та моркви.  У  випадку коли ми проводимо захист овочів після попереднього ураження,  для  зберігання продукту слід використовувати додатково у дозі 1-2 кг / га у вигляді розпилення під час збору врожаю. Слід також зазначити, що захисний ефект від врожаю в полі в перший рік використання порівнянний з результатом, що досягається при використанні фунгіцидів. У разі використання біопрепарату, слід звернути увагу на пролонгацію  захисного ефекту в наступних сезонах, з можливим зростанням захисної дії, при вирощуванні цибулі, ріпаку, соняшнику, картоплі, а також коренеплодів і капустяних. У багатьох випадках в наступні сезони нами спостерігалося зростання ефективності захисту, на відміну від синтетичних фунгіцидів.

Цей ефект обумовлений тим, що через паразитування  Coniothyrium minitans на склероціях утворюються  нові  численні кластери спор паразита,  який далі в збільшеній кількості руйнує  додаткові склероції. Додатково після  внесенні в грунт біофунгіциду можуть  використовуватися і синтетичних фунгіцидів під час вегетації рослин.  Слід підкреслити, що комбіноване використання підготовки грунту перед посівом також підвищує ефективність хімічного захисту стручків від інших патогенів.
Варто зазначити, що системне використання цього типу біологічних препаратів прекрасно підходить до принципів успішної  практики захисту рослин, зменшуючи можливість виникнення стійких форм фунгіцидів. Загальний принцип  комплексної боротьби з шкідниками – це пріоритет використання біологічних  методів  захисту рослин, над використанням  хімічних речовин.

* Азотер СЦ^® є мікробіологічнийний препарат, що містить Coniothyrium minitans, що є паразитом для патогена, що викликає білу гниль. Після внесення  до грунту він допомагає культурам  поліпшити їх розвиток і стан, і, таким чином, підвищує врожайність, що підтверджується експериментами на полях у багатьох місцях в Словаччині, Угорщині,  Ховатії, Польщі, України…

Також слід відмітити ,що  Азотер СЦ^®  погоджений в Європейському Союзі для використання в органічних системах живлення,  в даний момент препарат проходить сертифікацію Органік Стандард  в Україні .

Фот. 3 . Вражений стовбур ріпаку