Маленький біозавод для органічної картоплі

«Азотер» — не панацея, але добрий інструмент в умілих руках...

Щойно приходить весна, селяни починають сушити голову: що робити, аби картопля вродила. Одразу скажемо: якоїсь панацеї немає. Хочете мати добру бараболю, мусите і сорти вдалі підібрати, і технології дотримуватись, і поле удобрити. А оскільки худоби на селі дедалі менше, а до міндобрив у селян є певні упередження, то часто поле недоотримує поживних речовин. А значить, і врожай буде гіршим. Але можна запропонувати вихід, коли і вовки ситі, і вівці цілі. Йдеться про біопрепарат «Азотер»

Тарас ВОЗНЮК

— Працюємо з ним уже четвертий рік, — розповідає керівник знаного на Волині насінницького картоплярського господарства «Родючість-агро» Володимир Шегедин. — Щороку проводимо досліди щодо тих чи інших препаратів, випробовуємо нові сорти. Вирощуємо не лише насіння, а й товарну картоплю. Продаємо її в школи, лікарні та й самі їмо. Тому прагнемо, щоб нашу продукцію споживали з користю для здоров’я. Намагаємося вносити необхідний мінімум хімічних елементів, тим більше, що вони недешеві. Один із варіантів, як виростити добрий врожай без хімії, — це використати «Азотер».
Цей біопрепарат містить мільярди природних бактерій, які напрацьовують для рослини азот та фосфор. Бактерії фіксують азот із повітря, а коли відмирають, то віддають його рослинам. Фосфор, що є у грунті, мікроорганізми роблять доступним для рослин. А от калійні добрива треба не забувати вносити, бо мікроорганізми їх не виробляють. «Азотер» містить два види бактерій. Одні діють за температури від 31 до 40 градусів тепла, що дає змогу рослині пережити стресовий період, і продовжити вегетацію в умовах, коли інші сохнуть. Ще один вид бактерій працює за нижчої температури.

— Необхідно пам’ятати, що бактерії гинуть від ультрафіолетового проміння, — наголошує директор ТзОВ «Азотер Україна» Віктор Матрунчик. — Тому протягом двох годин після внесення біодобрива необхідно заробити його. Бажано, щоб грунт був теплим і вологим, адже йдеться про живі мікроорганізми, і в таких умовах вони краще розвиваються та дають більшу користь. «Азотер» можна вносити і під час садіння, і за місяць перед посадкою картоплі. Адже дехто вже встиг посадити наш другий хліб, бо цьогоріч — рання весна. Але якщо господар хоче покращити врожай, то добриво можна внести і під час першого обгортання. Крім удобрення, фунгіциди, які використовують разом із цим препаратом, знищують фузаріоз, пригнічують фітофтору та альтенарію.
Спеціально для одноосібників та дачників розробили однолітрову упаковку, яка коштує 295 гривень. Пляшки вистачить, щоб обробити 10 соток. «Азотер» змішують з водою і вносять обприскувачем у грунт. Цього року «Азотер Україна» почала співпрацю з «Укрпоштою». Тож унікальне добриво можна замовити через будь-яке поштове відділення. Це дуже зручно для сільських жителів.
Менша доза міндобрив із «Азотером» може дати кращий ефект, ніж повна. Тим більше, що коли азотних добрив забагато, то картопля гірше зберігається. А кожен господар хоче, щоб бульба долежала до весни. Якщо ж мінеральні добрива частково замінити «Азотером», то і врожай буде хороший, і вміст нітратів невеликий. Коли додати в грунт «Азотер», то картопляний кущ формує більшу кількість бульб. Не 8—10 як зазвичай, а навіть до 30 бульб у деяких сортів.

– Ми займаємося насінництвом, то нам навіть краще, коли бульб більше, — каже Володимир Йосипович. — Але якщо хтось хоче мати картоплю на деруни, то треба рідше садити її і давати більшу кількість добрив. Біодобрива — не панацея, яку вніс і вже спочивай на лаврах. Ні, треба врахувати усі фактори: насіння, обробіток грунту, внесення інших добрив, боротьба зі шкідниками та бур’янами.
А за якісним насінням картоплі далеко ходити не треба. Варто лиш звернутись до «Родючість-агро». Якщо раніше господарство вирощувало 50 сортів бульби, то цього року запропонує споживачам уже 70. Все через те, що одноосібники часто люблять експериментувати і змінювати сорти. Є й випробувані та добре вивчені: Ред Скарлет, Латона, Тирас, Моцарт, Альвара, Партнер та Каррера.
Погодимося з Володимиром Шегедином, який є не лише теоретиком, а й практиком: «Азотер» можливо й не панацея для картоплі. Але саме ці добрива, дозволені в Європі для органічного землеробства, не завадять і волинському селянину.

ТОВ «Азотер Україна»
м.Луцьк,
просп. Волі, 50
(0332) 72 95 51
(067) 242 2046
(050) 585 27 62.
www.azoter-ukraine.com.ua

СГТОВ «Родючість-агро»
Луцький район,
смт Торчин,
вул. Незалежності, 2А.
(0332) 79 18 75
(095) 862 97 13.
www.rodagro.com.ua