Економічна та біоенергетична ефективність застосування органічного ферментованого добрива та мікробіологічного препарату в технології вирощування капусти білоголової

Наведено  результати  дослідження  економічної  та  біоенергетичної  ефективності застосування органічного ферментованого добрива та мікробіологічного препарату Азотер при   вирощуванні   капусти   білоголової.   Встановлено,   що   найбільш   доцільним   як   в економічному,  так  і  енергетичному  аспекті  було  застосування  5 т/га  ферментованого добрива  в  комплексі  з  мікробіологічним  препаратом,  при  цьому  рівень  рентабельності становив 51,0%, а коефіцієнт біоенергетичної ефективності – 4,51 одиниці.

Ключові слова: органічне ферментоване добриво, мікробіологічний препарат, рівень рентабельності, коефіцієнт біоенергетичної ефективності.

Постановка    проблеми.    Основними    критеріями    для    визначення    доцільності впровадження у виробництво агроприйому чи агротехнології в цілому є їх економічна та біоенергетична  ефективність.  У  сучасних  складних  економічних  умовах  обґрунтування раціонального   ведення   сільського   господарства   необхідно   розглядати,   як   одну   з найважливіших умов збільшення виробництва продукції [1]. Особливої актуальності набуває питання ефективності виробництва овочевої продукції, в тому числі й капусти білоголової. Капуста   є   цінним   продуктом   дієтичного   харчування,   адже   при   порівняно   низькій енергетичній  цінності  (117 кДж/100 г),  її  смакові  та  поживні  якості  дуже  високі.  Тому важливим є питання забезпечення обсягів виробництва капусти білоголової, відповідно до потреб споживачів (30 кг/рік) [2].

Разом  із  тим,  висока  зацікавленість  світової  та  вітчизняної  спільноти  екологічно безпечними  продуктами  харчування,  зумовлює  необхідність  впровадження  відповідних технологій вирощування овочевих культур. Пріоритетна роль у таких технологіях належить мікробіологічним препаратам та органічним добривам, що виготовлені на основі ферментації місцевих сировинних ресурсів, особливо зважаючи на обмеженість виробництва традиційних їх видів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. У науковій літературі наразі наявно багато досліджень, що підтверджують    ефективність,    особливо в економічному   аспекті, застосування мікробіологічних        препаратів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур. Доведено, що додаткові витрати, пов’язані з використанням біопрепаратів,   багаторазово   окупаються   приростом   вартості   врожаю.   Так,   зокрема, використання препаратів фосфатмобілізувальної та  антифунгальної дії,  при  вирощуванні капусти  ранньої забезпечує  зниження  собівартості продукції  на  0,84  грн/ц,  підвищення чистого прибутку на 1254,7 грн/га, а рівня рентабельності – на 27,0% [3].

Економічно  доцільним  та  енергетично  ефективним  є  застосування  й  органічних ферментованих добрив.  Дослідженнями О. Й. Дидів  [4]  встановлено, що  за  внесення 8–10 т/га органічного добрива, одержаного методом біологічної ферментації гною, курячого посліду, торфу, тирси та інших органічних відходів, рівень рентабельності становить 123,0–128,0%.   Окупність   додаткових  витрат   за   внесення   15 т/га   ферментованого   добрива, основними складовими якого є курячий послід та мул ставків, протягом ланки сівозміни картопля – овес – люпин  складає  1,52 грн/грн,  а  коефіцієнт  енергетичної  ефективності, порівняно з неудобреним контролем, зростає у 1,4 раза [5].